занепасти духом

пасть

1) падати (неспр. ласк. падатоньки), пасти, упадати, упасти, спадати, спасти, (понемногу или под что) опадати, підпадати, підпасти, (валиться) валитися, повалитися. [Шуміла вода, спадаючи в глиб (Грінч.). Енергія в його спадала (Коц.). Прилетіла пава, в головоньках пала. Мури повалилися. Сніг підпадає потроху]; (о тумане, сумраке) падати, (у)пасти, западати, запасти, лягати, лягти. [Запав (пав) туман на річеньку. Морок ночи пав на землю]; (о лучах) падати, (у)пасти, спадати, спасти, западати, запасти. [Сонячне проміння золотим дощем спадає (Ворон.). Туди ніколи не западало сонячне світло (Л. Укр.)]; (в нравств. смысле) падати, (у)пасти, занепадати, занепасти, ледащіти, зледащіти, пускатися, пуститися берега; (вниз головой) сторчака, стовбура давати, дати. Ни село, ни пало, дай бабе сало - ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала. На него -дает большая ответственность - на його падає (лягає) велика відповідальність. Тень горы -дает на долину - тінь від гори падає (спадає) на долину. -ть к чьим ногам - упадати, упасти в ноги кому, припадати, припасти кому до ніг, (порывисто) опукою в ноги кому впасти. [До Кішки Самійла прибуває, у ноги впадає]. -ть ниц - падати, упадати, впасти ниць, припадати, припасти ниць, простелитися. [Припали всі ниць. Вона простелилася лицем до землі (Крим.)]. -ть как пласт (распростершись) - крижем падати,упадати, упасти, стелитися. [Його мати старенька крижем упадає]. Западная империя -ла под натиском варваров - західня імперія впала (повалилася) під тиском варварів. Рабочее правительство в Англии -ло - робітничий уряд в Англії впав. Крепость -ла - фортеця впала. -ть в обморок - зомлівати, зомліти. См. Обморок;

2) (о перьях, шерсти) падати, вилазити, лізти, вилізти. [Волосся лізе];

3) (умирать) падати, пасти, минутися, (сов. о мног.) вилягти. Срв. Дохнуть. [Виляже вся наша худоба. Корова минулася. І падеш ти, як пали герої (Черняв.)]. Пасть в бою - полягти, (по)лягти трупом, лягти головою (в бою). Он пал мёртвый - він ліг трупом;

4) (понижаться, умаляться) підупадати, підупасти, занепадати, занепасти. См. Понижаться. Царства -ют, а новые возникают - царства занепадають, а повстають нові. Барометр, термометр -дает - барометр, градусник знижується. Мороз -дает, пал - мороз легшає, меншає, пускає(ться), мороз пересівся. Уровень -дает - рівень низиться, знижується. Цены - дают - ціни спадають, знижуються, нижчають. -дать, пасть в цене - з ціни спадати, спасти з грошей виходити, вийти, гроші губити. [Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить]. -дать духом - занепадати, занепасти духом, упадати, упасти на дусі, вонпити (духом), звонпити (духом), знижатися, знизитися духом. [Пандар злякався, звонпив, замішавсь (Котл.)];

5) пасть на кого (отразиться на ком) - окошитися, покошитися на кому, скластися на кому. [Гляди, щоб ці гулянки на твоїй голові не окошилися (Мирн.). На тобі все покошиться. На ньому все лихо і складеться (Квітка)]. Пролитая им кровь -дёт на его же голову - кров, що він пролив (пролляв), на його-ж голову і впаде. Жребий пал на него - випало (дісталось) йому, жеребок на його впав, жеребок йому випав, діставсь. Подозрение пало на него - підзор упав (підозріння впало) на його. Падающий - той, що падає, падущ[ч]ий. -ая звезда - летюча зоря, падуча зоря. См. Метеор, Павший - см. Павший.

* * *

несов.; сов. - п`асть

1) па́дати, упа́сти

2) ( об атмосферных осадках) па́дати (несов.); ( выпадать) випада́ти, ви́пасти; (о дожде, снеге) іти́, пройти́; (несов.: о снеге, тумане, росе) упа́сти

3) (несов.: о крепости) упа́сти; ( быть свергнутым - о правительстве) бу́ти пова́леним

4) (спадать, ослабевать) па́дати, упа́сти, спада́ти, спа́сти; ( уменьшаться) зме́ншуватися, зме́ншитися

5) (несов.: о волосах, зубах) випада́ти

6) (несов.: ниспадать) па́дати, спа́дати

7) (приходиться на чью-л. долю) припада́ти, припа́сти, несов. па́дати; ( выпадать) випада́ти, ви́пасти

8) ( приходить в упадок) занепада́ти, занепа́сти, підупада́ти, підупа́сти

9) ( дохнуть - о животных) здиха́ти, здо́хнути

1. n

1) обвал, руйнування, падіння

2) крах, провал; катастрофа; загибель

3) банкрутство

4) різкий занепад сил, знесилення

5) мед. колапс

6) розм. занепад духу

7) тех. вихід з ладу

2. v

1) руйнуватися; обвалюватися; завалюватися

2) звалитися від хвороби; сильно ослабнути

3) занепасти духом

4) зазнати краху (невдачі); руйнуватися (про плани)

5) дуже знесилюватися; виснажуватися

6) тех. виходити з ладу

7) тех. скорочуватися; сплющуватися

* * *

1) обвал, падіння, обвалення

2) крах, катастрофа, провал, розвал; банкрутство

3) різкий занепад сил, знесилення; колапс; занепад духу

4) тex. вихід з ладу; сплющування; поздовжній вигин

5) aв. зминання ( шини)

6) acтp. колапс

1) валити, обвалюватися; звалюватися; обрушувати; ламати своєю вагою

2) звалитися (в результаті удару, напруги); сильно ослабнути; звалитися від хвороби або слабкості, злягти; занепасти духом

3) зазнати краху, невдачі; руйнуватися (про плани, надії)

4) тex. виходити з ладу; стискуватися, скорочуватися, сплющуватися

5) складатися, бути складаним; складати, згортати

6) acтp. колапсувати

1) (бестелесное существо, доброе или злое) дух. [Янголи - небесні духи]. Злой дух (дьявол) - нечистий дух, нечистий, нечиста сила, враг. Злой дух в виде призрака, морочащий людей - мара (ув. марюка, марище), мана. [Мара його обмарила. Згинь ти, марюко!]. Духи (привидения, призраки) - духи, привиди. [Кругом духи, маняки, відьми та русалки (Кул.)];

2) (душа, духовн. начало, направление, решимость) дух. [Малі тілом, та великі духом (Ном.). Багатство духа. Якимсь пантеїстичним духом обвіяна поезія Кримського (Єфр.). Нову статтю написано в тім самім дусі]. Русский и польский дух - русчина і польщина (Кул.), руськість і польськість. Воспрянул -хом кто - дух вступив у кого, піднісся духом хто. [В мене аж трохи дух вступив (Франко)]. Падать, пасть -хом - занепадати духом, сов. занепасти духом. Поднять дух, придать духа - додати кому духа[у], відваги, духу піддати. Собраться с -хом - набратися духу (смілости, відваги), добрати смілости, зібратися на відвагу (Стеф.). Упадок -ха - підупад духу, зневір'я. [Хвилинне зневір'я не розбило ясного світогляду письменника (Єфр.)]. Упавший духом - занепалий духом. Не хватило духа - не стало відваги;

3) (расположение, настроение) дух, гумор, настрій (р. -рою). [У веселому дусі (настрої)]. Не в духе - не в доброму дусі, не в доброму гуморі, в поганому настрої. Не в духе быть - матися на дусі погано, не в доброму дусі (гуморі, настрої) бути [На дусі він мавсь препогано], (насмешл.) он не в духе - у нього муха в носі;

4) (дыхание) - дух, віддих, дихання. [Над ним воли своїм духом дихали (Чуб.)]. Дух захватывает - дух захоплює (захопляє), дух забиває (займає), дух спирається (запирається). Дух захватило - сперло (зіперло) дух, захопило дух, перехопило дух, забило дух, запнуло дух, дух занявсь, дух забивсь. Перевести дух - віддихатися, віддихати, віддихнути, -ся передихнути, відсапати, -ся, відсапнути, -ся, звести дух. [Дайте мені дух звести (М. Вовч.)]. Притаить дух - затаїти (заперти, затамувати) дух (віддих), мовчати й тихо дихати. Испускать (-тить) дух (умирать) - пускатися (пуститися) духу, спускати (спустити) душу, зітхнути или визіхнути духа, спускати (спустити) дух, (опис.) богові душу віддати;

5) (пар) пара, дух. [Дихнеш, то пару (дух) видко, - так холодно в хаті];

6) (запах) дух (ум. душок, р. -шка), пах. [Куривсь для духу яловець (Котл.). Вовчий дух. Національний душок. Московський дух]; (вонь) поганий дух, сморід (р. -роду). Тяжёлый дух - важкий дух (напр., у кімнаті). Идёт дух - чути, вже чути. [Цього сала не беріть: уже чути];

7) (быстрота) дух, мент, мах. В один дух - удух. [Завтра удух були-б удома (М. Лев.)]. Во весь дух - що-духу, (фамил.) на всі заставки. [Що-духу бігти]. Духом, душком - духом, душком, одним духом, за один дух; вмах, миттю, вмент. [Душком винив пиво (Коц.)]. Живым духом - живим махом; одна нога тут, друга там. Что есть духу - скільки духу, що дух у тілі (М. Вовч.), на всю витягу. Вольный дух (умерен. теплота в хлебн. печи) - легкий дух;

8) (исповедь) сповідь (р. -ди). Быть на духу - на сповіді бути, сповідатися, сов. висповідатися. Итти на дух - до сповіди йти. Ни слуху, ни духу о нём - слухи загули за ним, ні звістки, ні чутки про нього, ні слуху, ні вісти про нього, слід за ним загув.

* * *

1) дух, -у

2) миф. дух, -а

3) ( дыхание) дух, -у; по́дих, -у, ві́ддих, -у, ди́хання

4) ( воздух) дух, -у

5) ( запах) дух, -у; пах, -у

1) серце

2) душа, серце

3) почуття, любов, кохання

4) мужність, сміливість, відвага

5) центр, серцевина, ядро, середина

6) суть

7) розум, інтелект

8) шлунок

9) тех. сердечник

10) pl чирва

* * *

1) серце

2) серце

3) почуття, любов, прихильність

4) мужність, сміливість, відвага

5) середина; серцевина, ядро

6) суть, сутність

7) pl; кapт. чирва, червова масть; кapт. карта червової масті; серденько, серце ( фігура або предмет у вигляді малюнка на карті червової масті)

8) icт. розум, інтелект

9) icт. шлунок

10) тex. сердечник

1) завиватися в качан (про капусту, салат; heart up)

2) бyд. заповнювати (порожнини, проміжки між плитами; heart in)

3) icт. брати близько до серця; запам'ятовувати

4) icт. підбадьорювати, надихати

зажуритися, засмутитися, (несов.) світом нудити; (упасть духом) занепасти духом.

1) to get soaked ( saturated)

2) to feel seedy; ( занепасти духом) to be depressed, to be in low spirits; to look blue

v (past sang; p.p. sung)

1) співати

2) зустрічати (супроводжувати, проводжати) співом

3) читати співуче

4) свистіти; дзвеніти; стрекотати; лускотіти; цвірчати

5) оспівувати, прославляти

6) розм. вихвалятися, хвалитися

7) радіти; тремтіти від радості

8) розм. признатися у злочині і видати інших

9) сповіщати, оголошувати

* * *

1) зустріч хорового гуртка; вечір хорового співу

2) спів; дзизчання ( комарів); стрекотіння; свист ( кулі)

1) співати

2) співатися

3) проводжати, зустрічати або супроводжувати співом

4) читати співучо

5) тріскотіти; дзижчати; скрекотати; свистіти

6) оспівувати, прославляти

7) похвалятися, хвастати

8) радіти, тремтіти від радості

9) cл. зізнатися в злочині е видати інших

10) повідомляти, оголошувати

1) обвал, падіння, обвалення

2) крах, катастрофа, провал, розвал; банкрутство

3) різкий занепад сил, знесилення; колапс; занепад духу

4) тex. вихід з ладу; сплющування; поздовжній вигин

5) aв. зминання ( шини)

6) acтp. колапс

1) валити, обвалюватися; звалюватися; обрушувати; ламати своєю вагою

2) звалитися (в результаті удару, напруги); сильно ослабнути; звалитися від хвороби або слабкості, злягти; занепасти духом

3) зазнати краху, невдачі; руйнуватися (про плани, надії)

4) тex. виходити з ладу; стискуватися, скорочуватися, сплющуватися

5) складатися, бути складаним; складати, згортати

6) acтp. колапсувати

и Опущаться опуститься

1) спускатися, спуститися; спадати, спасти. [Над садком спускався тихий літній вечір (Кониськ.)]. Ночь -ается на землю - ніч спускається (спадає) на землю, ніч западає над землею. Туман -тился в долину - туман спустився в долину, туман повив долину. Занавес -ается - завіса падає. Голова -лась на грудь - голова схилилась на груди, голова поникла. У меня и руки -лись - мені й руки впали, (руки ув'яли). лись крылья - опали крила. -ся на колени - впасти навколішки, уклякнути;

2) (об уровне чего) знижатися, знизитися, подаватися, податися вниз, нижчати, понижчати, (о)[за]падати, о[за]пасти. [Вода в криниці дуже знизилася (подалася вниз)];

3) (о струнах и т. п.) ослабнути. [Ослабли струни - накрутити треба];

4) (о почве) осідати, осісти;

5) (нравственно) знижатися, знизитися духом, занепадати, занепасти морально, пускатися, пуститися берега, спускатися, спуститися до кого, до чого.

* * *

несов.; сов. - опуст`иться

1) опуска́тися, опусти́тися и поопуска́тися; ( спадать) опада́ти, опа́сти; ( спускаться) спуска́тися, спусти́тися; ( приспускаться) приспуска́тися, приспусти́тися; ( склоняться) схиля́тися, схили́тися, похиля́тися, похили́тися

2) ( морально) опуска́тися, опусти́тися, занепада́ти, занепа́сти, несов. попусти́ти себе́; пуска́тися бе́рега, пусти́тися бе́рега

3) строит. (несов.) опуска́тися; спуска́тися, попуска́тися; приспуска́тися; схиля́тися; випуска́тися, помина́тися, промина́тися, пропуска́тися; попуска́тися